Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі PNAS, майже чверті оцінених диких родичів основних овочевих культур загрожує зникнення через маркетингову уніфікацію, зміну землекористування та втрату традиційних знань. Науковці наголошують, що малопоширені місцеві види та їхні дикі родичі володіють цінними ознаками стійкості до спеки, посухи, хвороб і шкідників, які необхідні селекціонерам для створення нових адаптованих сортів.
«Просто вирощувати більше овочів недостатньо, нам також потрібно вирощувати більше різних видів овочевих культур», — зазначив професор Ерік Шранц із Wageningen University & Research.
Автори роботи закликають узгодити збереження біорізноманіття з аграрним виробництвом через чотири ключові кроки: збирання й консервацію насіння в генних банках, залучення дикорослих родичів до селекції, розширення асортименту вирощуваної продукції на ринку та включення питань різноманіття овочів до державних сільськогосподарських програм.