Як хлібному бізнесу України виходити на світові ринки попри енергетичну та кадрову кризу

Український хлібний ринок нині функціонує в умовах енергетичної нестабільності, гострого дефіциту кадрів, складних логістичних викликів та змін у споживчих уподобаннях. Внаслідок бойових дій було пошкоджено до 20% хлібозаводів, проте галузь продемонструвала виняткову гнучкість, повністю перебудувавши ланцюги постачання. Проте стратегія очікування поступово втрачає актуальність — учасники галузевої конференції «ХЛІБ.UA» наголосили на необхідності переходу від виживання до активної експансії.

Про це розповідає AgroReview

Сировинний парадокс і зростання цін на хліб

Попри рекордні перехідні залишки зерна — до 30 млн тонн через обмеження експорту та логістичні проблеми, внутрішня ціна пшениці впала до 4 000 грн за тонну. Водночас, вартість хліба в магазинах продовжує зростати на 1,5–2% щомісяця. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розвіяв популярний міф про вплив дешевої сировини на кінцеву ціну:

За хлібом стоїть борошно, а за борошном — зерно. Проте частка борошна в кілограмі готового хліба становить лише близько 35%. Ключовим фактором тиску на ціни стають супутні витрати виробників та логістика. Витрати на заробітні плати через дефіцит кадрів, енергоносії та внутрішні перевезення зростають непомірними темпами».

В умовах економії на технологіях лише 2–3% врожаю придатні для виробництва борошна, решта — фуражна пшениця. Запасів харчової пшениці достатньо для забезпечення країни протягом трьох років, однак головним викликом залишається перетворення зернових резервів на стабільні доходи для виробників і держави. Павло Коваль підкреслив важливість розвитку транспортної логістики, захищеної інфраструктури та фінансової стійкості галузі.

Трансформація ринку: поведінка споживачів та технологічні інновації

Зміни у споживчих звичках суттєво вплинули на структуру продажів. За даними дослідження FMCG-ринку від компанії YouGov Ukraine, у першому півріччі ринок зріс у грошовому вимірі на 4%, але середня ціна товару підскочила на 9%. Українці купують менше у фізичному вимірі, обираючи товари з меншою вагою чи у нових форматах. Динамічно розвиваються дискаунтери, тоді як супермаркети утримують обсяги лише за рахунок підвищення цін. Марина Забарило, комерційний директор YouGov Ukraine, зазначає:

Ми спостерігаємо ефект „меншої хлібини“: через зменшення ваги та формату виробів падіння в тоннажі є значнішим, ніж у штуках. На цьому тлі розгорнулася битва роздрібних форматів. Абсолютними лідерами росту стали дискаунтери, тоді як супермаркети нарощують частку в грошах лише через підвищення цін, адже трафік сюди впав».

Конкуренція лише за рахунок знижок визнається безперспективною, адже споживачі готові платити більше за улюблені бренди, які пропонують якість і емоційний комфорт. Водночас на ринку відбувається вимивання середнього цінового сегмента, посилюється попит або на економ-продукти, або на крафтовий преміум. Мережі ритейлу та кав’ярні активно переходять на заморожені напівфабрикати для оптимізації логістики.

Воєнні загрози стимулювали технологічні зміни у виробництві. Компанія BFI, втративши склад та 500 тонн продукції через обстріли, інвестує у виробництво сублімованого хліба, який дозволяє мінімізувати логістичні ризики та забезпечити довгострокове зберігання, зокрема для потреб ЗСУ. Інші виробники впроваджують автоматизацію та розширюють асортимент, щоб зменшити залежність від кадрів і підвищити конкурентоспроможність.

Ринок також підхоплює європейські тренди здорового харчування. За словами Сергія Козакова з компанії Puratos, понад 70% європейців і українців шукають продукти для підтримки здоров’я травної системи. Відтак зростає попит на хліб з підвищеним вмістом білка та клітковини. Для українських виробників пропонуються нові інноваційні суміші, які відповідають цим запитам споживачів.

Вихід на глобальні ринки: можливості та виклики

Українські виробники мають значний потенціал для розширення присутності на міжнародних ринках. Експорт кондитерських виробів до ЄС стабільно зростає, а США відкриває нові можливості для поставок замороженої продукції, зокрема для армії. Водночас експерти наголошують на необхідності зміни стратегічного підходу. Доктор економічних наук Андрій Длігач підкреслює, що бізнесу потрібно відмовитися від консервативних моделей і перейти до створення експортних кластерів та консолідаторів для спільного проходження сертифікації та залучення масштабного фінансування. Бізнес має стати інвестиційно привабливим, зокрема для отримання державних грантів до 16 млн грн чи міжнародних кредитів до 20 млн євро.

Внутрішній ринок також потребує реформування: виробники повинні слідкувати за сучасними гастрономічними трендами та змінювати підходи до управління. Конференція «ХЛІБ.UA» засвідчила, що українська хлібопекарська індустрія готова до епохи автоматизації, розвитку інноваційних продуктів для здоров’я та впевненого виходу на світові ринки завдяки кластеризації та впровадженню новітніх технологічних рішень.