Вирощування ріпаку залишається одним із найбільш прибуткових напрямів для українських аграріїв, навіть попри високі витрати на технологічні процеси. Однак, як переконаний Владислав Крутій, керівник ТОВ «Єдність» із Черкаської області, економія на важливих етапах вирощування може призвести до суттєвих втрат урожаю. Він наголошує, що для ефективного вирощування ріпаку необхідно забезпечити якісне живлення та захист рослин — без цього отримати стабільно високі результати неможливо.
Про це розповідає AgroReview
Роль інтенсивних технологій у вирощуванні ріпаку
Владислав Крутій акцентує: здешевлення технологічних операцій при вирощуванні ріпаку найчастіше призводить до зниження врожайності. На його думку, будь-яка економія на живленні чи захисті рослин може обернутися зниженням доходів господарства. Особливо важливо приділяти увагу внесенню азотних добрив, оскільки ріпак гостро реагує на їхній дефіцит протягом різних фаз вегетації.
«Якщо поле сигналізує про потребу в додатковому живленні чи захисті, інтенсивна робота з рослинами є виправданою інвестицією», – зазначає він.
Для досягнення високої врожайності у господарстві застосовують стратегію пролонгованого живлення, що дозволяє забезпечити рослини різними формами азоту: нітратною для старту весняної вегетації, а також амідною та амонійною — для подальшого росту та формування якісного насіння.
Вибір добрив та їх оптимальні норми
На етапі посіву ріпаку використовують стартове добриво YaraMila у нормі 100 кг/га та 120 л/га аміачної води. У зимовий період для підживлення застосовують сульфат амонію (150 кг/га), а навесні — карбамідо-аміачну суміш (КАС) у нормі 200 л/га або селітру (200 кг/га). Незважаючи на підвищення цін на азотні добрива, у господарстві не зменшують встановлені норми внесення, оскільки це критично важливо для отримання запланованих показників урожайності.
Владислав Крутій також звертає увагу на здатність ріпаку до інтенсивного галуження, що дозволяє рослинам компенсувати стресові умови та втрати на окремих ділянках поля. Саме комплексний підхід у системі живлення й захисту є запорукою стабільної рентабельності цієї культури.