Виноградарство України: стартувати слід з аналізу ґрунтів, а не з саджанців
Вітчизняне виноградарство перед новим етапом розвитку: з 1 січня 2026 року набирає чинності закон про виноград і вино, однак його повноцінна реалізація ще не розпочалася. Фахівці галузі переконані, що наступним важливим кроком має стати законодавче визнання вина харчовим продуктом.
Про це розповідає AgroReview
Законодавчі зміни та виклики для галузі
Голова Української виноградарсько-виноробної асоціації та генеральна директорка Big Wines Наталія Бурлаченко наголошує, що виноградник закладається на десятиліття вперед, а повноцінного врожаю доводиться чекати кілька років. Вона підкреслює, що в Україні вже діють гранти, компенсації та державна підтримка для закладання багаторічних насаджень. Однак, на її думку, ці програми мають охоплювати увесь виробничий цикл — від аналізу ґрунтів до експорту продукції. Особливо важливим є пільгове кредитування, яке має враховувати період вступу виноградника в плодоношення.
Наразі для запуску нового закону необхідно ухвалити підзаконні акти, створити функціональні реєстри та цифрові процедури. Поки виробники переглядають свою документацію, маркування та облік сировини, галузь готується до змін у нормативному полі.
Поради інвесторам та стратегія розвитку
Ініціатива щодо статусу вина як харчового продукту, наголошує голова асоціації, «не означає скасування акцизного контролю».
Наталія Бурлаченко радить інвесторам не поспішати з вибором сорту винограду чи купівлею саджанців. На її переконання, першочергово потрібно дослідити ґрунти, кліматичні умови, водопостачання, логістичні можливості та потенційний ринок збуту. Лише після цього варто переходити до конкретних сортів та закупівлі саджанців.
Серед основних викликів українського виноградарства залишаються кадровий дефіцит, бар’єри у роздрібній торгівлі та питання розвитку локальних сортів. Про шляхи подолання цих проблем, а також про перспективи галузі докладніше йшлося у повному інтерв’ю з Наталією Бурлаченко.
