Аграрії Херсонщини переходять на льон через посуху та низькі врожаї соняшнику
На півдні Херсонської області фермери змінюють структуру посівів через несприятливі погодні умови та неефективність традиційних культур. Замість соняшника, який цьогоріч дав лише близько 12 центнерів з гектара замість очікуваних 20, аграрії збільшують площі під льон — культуру, стійкішу до посухи. Від сої відмовилися ще раніше через невідповідність інгулецької води для зрошення, а кукурудзу залишили на мінімальних площах із крапельним поливом.
Про це розповідає AgroReview
Льон набирає популярності на Херсонщині
Як розповів директор департаменту розвитку сільського господарства і зрошення ХОДА Дмитро Юнусов, посіви льону в регіоні поступово зростають, адже ця культура не лише витривала до посушливих умов, а й має ціну, співставну із соняшником. Окрім того, льон є кращим попередником для інших сільськогосподарських культур.
«Посуха постійно повторюється і соняшник реально невигідно садити. Натомість збільшуються посіви льону. Він більш стійкий до посухи, а за ціною приблизно такий же, як соняшник. При цьому після нього можна вирощувати іншу культуру.Льон кращий попередник, ніж соняшник», — пояснив він.
Через невідповідність якості води для сої, аграрії відмовилися від її вирощування. Кукурудза минулого року стала збитковою, тож під цю культуру залишили лише 300 гектарів із крапельним зрошенням. Водночас, зростають площі під горох. Загалом у регіоні вже скошено 22 тисячі гектарів технічних культур, з яких майже третина — льон.
Соняшник у Херсонській області значно поступається середнім показникам по країні. Так, станом на 14 вересня середня врожайність соняшнику в Україні становила 19,1 центнера з гектара, а херсонські господарства отримали лише 12 центнерів, що майже на третину менше.
Врожайність зернових зростає, баштанники зазнають збитків
Попри складнощі з технічними культурами, ситуація з зерновими виглядає значно краще. В області зібрали понад 360 тисяч тонн зернових та зернобобових із площі 114 тисяч гектарів. Середня врожайність пшениці досягла 32 центнерів з гектара, а на окремих полях після пару цей показник перевищив 60 центнерів.
«Таких врожаїв деякі фермери не бачили десятки років», — каже Юнусов.
Натомість баштанники отримали найбільші втрати. Через відсутність покупців та проблеми з логістикою, значна частина врожаю кавунів залишилася в полі. Замість очікуваних 30–40 тисяч тонн, вдалося зібрати лише близько 10 тисяч тонн. Фермери були змушені знижувати ціни до 10 гривень за кілограм для швидкого продажу, у той час як у інших регіонах кавун коштував 12 гривень.
Площа посівів у Херсонській області скоротилася на понад 20 тисяч гектарів. Ще 5 тисяч гектарів пшениці було знищено внаслідок обстрілів, а на 20 тисячах гектарів збір врожаю не проводитимуть через загрозу дронів — зона небезпеки розширилася до 40 кілометрів.
Наступна посівна кампанія стартує в умовах гострого дефіциту вологи в ґрунті. Деякі фермери, зокрема Віталій Олексієнко, планують усе ж таки сіяти озимий ріпак, попри ризики, пов’язані з посухою.
«Будемо сіяти в сухий ґрунт і чекати божого благословення і дощу, щоб отримати гарні сходи».
